Характеристика накривки

 

   Накривка – третій шар штукатурки, що наноситься на затверділий грунт. Призначення накривки – створення на поверхні штукатурки особливо гладкого шару. Товщина накривки – не більше 2 мм.

   Накривка за своїм складом відрізняється від попередніх шарів більш тонким підбором наповнювача, високим вимогам до його якості і мінералогічного складу. В якості в’яжучого в накривних сумішах, в залежності від області застосування, використовують цемент, в тому числі білий (для зовнішніх і внутрішніх робіт), гіпс.

             Накривку накидають кельмою або малим ковшем і відразу ж розрівнюють правилом і півтерком. Як тільки накривка почне тужавіти, її затирають дерев’яною теркою або терками з фторопласту, пінопласту, змочуючи, у разі потреби, поверхню водою. Затирають штукатурку послідовно вкругову та врозгін.                   

             Замість затирання накривного шару штукатурки його можна загладжувати гумовою теркою або сталевою гладилкою, яку пересувають у вертикальному, а потім горизонтальному напрямках.

   Щоб обштукатурену поверхню перед фарбуванням не потрібно було шпаклювати, доцільно накривний шар штукатурки виконувати вапняно-гіпсовим розчином без піску. Безпіскову накривку поверхні застосовують також при підготовці під фарбування залізобетонних конструкцій. Для  безпіскової накривки можна також використовувати гіпсовий розчин. Опоряджена поверхня має набрати дзеркального блиску. Безпісковий розчин можна наносити на поверхню також деревяними або гумовими шпателями. Безпіскову накривку у вологих місцях можна робити з цементу і вапна.

​

Призначення накривка – третій шар штукатурки, що наноситься на затверділий грунт. Призначення накривки – створення на поверхні штукатурки особливо гладкого шару.

Товщина накривки – 1 – 5 мм.

Рухливість розчину - 10-12 см.

​

​

                                                                                 Затирання штукатурки

 

 

• Затирають накривку дерев’яною теркою послідовно вкругову та врозгін.

• При затиранні вкругову терку беруть правою рукою, притискують полотно до поверхні штукатурки і виконують ним кругові рухи, спрямовані проти годинникової стрілки.

• При цьому ребром терки зрізують горбики, а полотно переміщує розчин по поверхні, заповнюючи ним заглиблення й одночасно ущільнюючи накривку.

• Затирання штукатурки врозгін виконують як самостійний вид затирання або відразу після кругового затирання, виправляючи його сліди.

• Після затирання врозгін на поверхні не повинно бути виїмок, подряпин, незатертих місць тощо.

​